Шість базових цінностей Європейського Союзу:
– повага до людської гідності,
– свобода,
– демократія,
– рівність,
– верховенство права,
– повага до прав людини.
Базові цінності ЄС – це світоглядні принципи, зафіксовані в ст. 2 Договору про Європейський Союз: «Союз заснований на цінностях поваги людської гідності, свободи, демократії, рівності, правової держави і дотримання прав людини, включаючи права осіб, що належать до меншин. Ці цінності є спільними для держав-членів у рамках суспільства, що характеризується плюралізмом, недискримінацією, терпимістю, справедливістю, солідарністю і рівністю жінок і чоловіків».
Втілення базових цінностей ЄС є одним із критеріїв вступу до Союзу, як зазначено в ст.49: «Будь-яка європейська держава, яка поважає цінності, зазначені в статті 2 Договору про Європейський Союз, і зобов’язується впровадити їх в життя, може звернутися із заявкою з метою стати членом Союзу».
Двадцять цікавих фактів про Євросоюз
Рік заснування Європейського Союзу – 1958.
Його «батьки» – Європейська економічна спільнота і Європейська спільнота вугілля і сталі.
Країни-засновниці ЄС – Франція, Італія, Бельгія, Люксембург, Нідерланди і Федеративна Республіка Німеччина. Термін їхнього членства перевищує 60 років.
Представництво Єврокомісії в Україні з’явилось майже одразу після проголошення Незалежності – 1993 року в Києві.
Євросоюз – не держава, хоча має всі ознаки, властиві державам: символіку та валюту.
Територіально Європейський Союз займає не лише Західну і Центральну Європу, а й деякі землі американського континенту, басейну Карибського моря та Індійського океану. ЄС у Гваделупі чи неподалік о. Мадагаскар – наслідок давньої колонізації цих земель європейцями.
Євросоюз не має єдиної столиці, але більшість важливих рішень щодо Європейської Унії ухвалюють у Брюсселі.
У 2012 році Євросоюз став лауреатом Нобелівської премії миру.
Після виходу у 2020 році Великої Британії ЄС нараховує 27 країн-учасників.
ЄС немає власних збройних сил, однак більшість країн-учасниць входять до НАТО.
Гімн ЄС – інструментальні версія «Оди радості» – взята з Дев’ятої симфонії Людвіга ван Бетховена, яку він написав у 1823 році. У фінальній частині музичного твору Бетховен поклав на музику вірші Фрідріха фон Шиллера, написані у1785 року. У цьому вірші знайшла відгук ідея братання народів, яку поділяв і Бетховен. У 1972 році «Ода до радості» стала гімном Ради Європи. Відомому диригенту Герберту фон Караяну було доручено написати три інструментальні аранжування – із соло для фортепіано, для духових інструментів і для симфонічного оркестру. Без слів, універсальною мовою музики, гімн виражає ідеали свободи, миру та солідарності, на яких тримається Європа. У 1985 році гімн схвалили президенти та глави урядів країн ЄС як офіційний гімн Європейського Союзу.
Девіз ЄС «Єдність у різноманітності» – наголошує, що народи контингенту, різні за країнами і культурою, об’єдналися заради миру та процвітання.
Прапор ЄС – синє тло та коло з 12 золотих зірок має зашифрований смисл. Кількість зірок пов’язана не з кількістю країн-учасниць, а з магією чисел: 12 знаків Зодіаку, 12 місяців у році, 12 лицарів Круглого столу тощо. Таким чином у прапорі закладена потрійна довершеність: синій – колір неба, води, духовності, мудрості. Коло – як ідеальна форма, символ вічності, Всесвіту та рівності, 12 – як число повноти.
В ЄС діє спільний ринок, товари і послуги безперешкодно рухаються між країнами.
ЄС є найбільшим торговим партнером України та її щедрим донором.
В Європарламенті на засіданнях можна використовувати 24 офіційні мови ЄС.
Офіційна валюта – євро – використовується у 19 країнах ЄС та в Чорногорії, яка не є членом союзу.
Найбільша країна ЄС – Франція, а найпопулярніше місто Європи – Париж, його відвідують найбільше туристів.
Безвізовий режим з ЄС дозволив українцям більше подорожувати. З початку дії безвізового режиму українці здійснили понад 50 млн поїздок до країн ЄС.
Джеми й варення для продажу на території ЄС дозволено виготовляти лише з фруктів. Однак рецепти країн-учасниць, які включають у ці заготівлі овочі, виявились надто смачними, щоб відмовитись від них по всій Європі. Відтак, продовольчі норми Європейського Союзу визнають за фрукти також моркву, помідори й ревінь.
